Мій батько, його мати, це моє: im atë, e ëma, i imi
У кількох назв родичів є особливі форми, де «чий» стоїть попереду: im atë — «мій батько», e ëma — «його (її) мати». А «мій» без іменника отримує артикль і закінчення: Ky libër është i imi — «Ця книга моя».
Im atë, ime më, im shoq: «мій» попереду
З назвами родичів «мій» і «твій» можуть стояти попереду: im atë — «мій батько», yt atë — «твій батько», ime më — «моя мати», jot ëmë — «твоя мати». Для «батька» й «матері» це книжні та урочисті форми, їх достатньо впізнавати: у звичайному мовленні кажуть babai im, nëna ime, mamaja ime. Так само — у «брата», «сестри», «чоловіка» й «дружини»: im vëlla — «мій брат», ime motër — «моя сестра», im shoq — «мій чоловік», ime shoqe — «моя дружина»; такі форми трапляються й у розмові.
I ati, e ëma: «його батько», «її мати»
Для «його» та «її» в назв родичів є короткі форми з артиклем попереду — без i tij і i saj: i ati — «його (її) батько», e ëma — «мати», i biri — «син», e bija — «донька», i vëllai — «брат», e motra — «сестра», i shoqi — «її чоловік», e shoqja — «його дружина». Це дуже поширені форми. Чий саме — зрозуміло з контексту: Ana erdhi me të ëmën — «Ана прийшла з мамою», i ati i Anës — «батько Ани». Артикль попереду змінюється за відмінками, родовий — як давальний: shtëpia e të atit — «дім його батька». У жіночому роді — së: shtëpia e së ëmës — «дім його матері» (у розмові часто të ëmës).
| хто | Наз. | Знах. | Дав. |
|---|---|---|---|
| батько | i ati | të atin | të atit |
| мати | e ëma | të ëmën | së ëmës |
| син | i biri | të birin | të birit |
| донька | e bija | të bijën | së bijës |
| брат | i vëllai | të vëllanë | të vëllait |
| сестра | e motra | të motrën | së motrës |
| її чоловік | i shoqi | të shoqin | të shoqit |
| його дружина | e shoqja | të shoqen | së shoqes |
«Мій» без іменника: i imi, e imja
Якщо іменник не повторюють, присвійний займенник отримує артикль і закінчення та узгоджується з тим, що належить: Kjo çantë është e jotja? — «Ця сумка твоя?», Telefoni im është i vjetër, i yti është i ri — «Мій телефон старий, а твій новий».
| чий | ч. одн. | ж. одн. |
|---|---|---|
| мій | i imi | e imja |
| твій | i yti | e jotja |
| його | i tiji | e tija |
| її | i saji | e saja |
| наш | i yni | e jona |
| ваш | i juaji | e juaja |
| їхній | i tyri | e tyrja |
У множині
Чоловічий рід у множині — të mitë «мої», të tutë «твої», të tijtë «його», të sajtë «її», të tanët «наші», të tuajt «ваші», të tyret «їхні». Жіночий — të miat, të tuat, të tijat, të sajat, të tonat, të tuajat, а «їхні» — теж të tyret. Të mitë означає ще й «мої рідні»: Të mitë jetojnë në Vlorë — «Мої рідні живуть у Вльорі». «Один мій друг» — një shok i imi (тема «Присвійні: im, yt, i tij, i saj»).