🇦🇱 Skanderly

Мій батько, його мати, це моє: im atë, e ëma, i imi

B1

У кількох назв родичів є особливі форми, де «чий» стоїть попереду: im atë — «мій батько», e ëma — «його (її) мати». А «мій» без іменника отримує артикль і закінчення: Ky libër është i imi — «Ця книга моя».

Im atë, ime më, im shoq: «мій» попереду

З назвами родичів «мій» і «твій» можуть стояти попереду: im atë — «мій батько», yt atë — «твій батько», ime më — «моя мати», jot ëmë — «твоя мати». Для «батька» й «матері» це книжні та урочисті форми, їх достатньо впізнавати: у звичайному мовленні кажуть babai im, nëna ime, mamaja ime. Так само — у «брата», «сестри», «чоловіка» й «дружини»: im vëlla — «мій брат», ime motër — «моя сестра», im shoq — «мій чоловік», ime shoqe — «моя дружина»; такі форми трапляються й у розмові.

I ati, e ëma: «його батько», «її мати»

Для «його» та «її» в назв родичів є короткі форми з артиклем попереду — без i tij і i saj: i ati — «його (її) батько», e ëma — «мати», i biri — «син», e bija — «донька», i vëllai — «брат», e motra — «сестра», i shoqi — «її чоловік», e shoqja — «його дружина». Це дуже поширені форми. Чий саме — зрозуміло з контексту: Ana erdhi me të ëmën — «Ана прийшла з мамою», i ati i Anës — «батько Ани». Артикль попереду змінюється за відмінками, родовий — як давальний: shtëpia e të atit — «дім його батька». У жіночому роді — së: shtëpia e së ëmës — «дім його матері» (у розмові часто të ëmës).

хтоНаз.Знах.Дав.
батькоi atitë atintë atit
матиe ëmatë ëmënsë ëmës
синi biritë birintë birit
донькаe bijatë bijënsë bijës
братi vëllaitë vëllanëtë vëllait
сестраe motratë motrënsë motrës
її чоловікi shoqitë shoqintë shoqit
його дружинаe shoqjatë shoqensë shoqes

«Мій» без іменника: i imi, e imja

Якщо іменник не повторюють, присвійний займенник отримує артикль і закінчення та узгоджується з тим, що належить: Kjo çantë është e jotja? — «Ця сумка твоя?», Telefoni im është i vjetër, i yti është i ri — «Мій телефон старий, а твій новий».

чийч. одн.ж. одн.
мійi imie imja
твійi ytie jotja
йогоi tijie tija
їїi sajie saja
нашi ynie jona
вашi juajie juaja
їхнійi tyrie tyrja

У множині

Чоловічий рід у множині — të mitë «мої», të tutë «твої», të tijtë «його», të sajtë «її», të tanët «наші», të tuajt «ваші», të tyret «їхні». Жіночий — të miat, të tuat, të tijat, të sajat, të tonat, të tuajat, а «їхні» — теж të tyret. Të mitë означає ще й «мої рідні»: Të mitë jetojnë në Vlorë — «Мої рідні живуть у Вльорі». «Один мій друг» — një shok i imi (тема «Присвійні: im, yt, i tij, i saj»).

Приклади

Këto këpucë janë të miat.
Ці туфлі — мої.
Makina jonë është më e vjetër se e tyrja.
Наша машина старіша, ніж у них.
Erdhi me të shoqen.
Він прийшов із дружиною.
E ëma e Anës është mjeke.
Мама Ани — лікарка.
I biri studion në Tiranë.
Його син навчається в Тирані.

Типові помилки

Ky libër është im.
✓ Ky libër është i imi.
Без іменника потрібна повна форма з артиклем: i imi.
i ati im
✓ babai im
I ati вже означає «його (її) батько». «Мій батько» — babai im, у книжній мові — im atë.
Erdhi me e ëma.
✓ Erdhi me të ëmën.
Після me — знахідний: të ëmën.
💡 Порада. Бачиш i або e перед назвою родича — i vëllai, e motra — це «його» або «її»: I vëllai punon në Itali — «Його брат працює в Італії».