🇦🇱 Skanderly

Довідник албанської граматики простими словами

Граматичний довідник

Ключові форми стандартної албанської. Повертайся сюди будь-коли.

Теми

Іменник

Рід іменникаA1
В албанській мові два основні роди — чоловічий і жіночий. Від роду залежать закінчення означеної форми і сполучний артикль прикметника: djalë i mirë — «хороший хлопчик», vajzë e mirë — «хороша дівчинка».
Означена і неозначена формаA1
Окремого слова на кшталт англійського «the» в албанській мові немає: означеність виражається закінченням. libër — «книга» (якась), libri — «книга» (відома, та сама). Неозначеність часто показує слово një — «один, якийсь»: një libër.
МножинаA1
Закінчення множини в албанській мові різні, і в багатьох уживаних слів множину треба просто запам’ятати. Зате означена форма множини утворюється легко: додається -t або -të.
Відмінки: що це і коли якийA2
Відмінок — форма слова, яка показує його роль у реченні. В албанській мові п’ять відмінків. Але в однині означена форма зазвичай має лише три різні закінчення: родовий, давальний і відкладний збігаються.
Відмінювання іменників: таблиціA2
Повні таблиці для чотирьох поширених типів. Решта іменників відмінюється за зразком одного з них.

Артикль і прикметник

Прикметник: місце й узгодженняA1
Прикметник зазвичай стоїть після іменника й узгоджується з ним у роді та числі: një djalë i mirë — «хороший хлопчик», një vajzë e mirë — «хороша дівчинка». Більшість прикметників починається зі сполучного артикля i, e або të; деякі — без нього: një qytet modern — «сучасне місто».
Сполучний артикль: i, e, të, sëA2
Сполучний артикль (nyja e përparme) стоїть перед прикметниками на кшталт i mirë і перед словом у родовому відмінку: libri i Anës. Його форма залежить від іменника, до якого він належить: від роду, числа, відмінка й означеності. Форм чотири — i, e, të, së.
Належність: libri i AnësA2
«Книга Ани» албанською — libri i Anës: іменник, сполучний артикль і власник у родовому відмінку. Головне: артикль узгоджується не з власником, а з тим, що йому належить, — libri i Anës, shtëpia e Anës, librat e Anës.
Порівняння: më … se і найвищий ступіньA2
Порівняльний і найвищий ступені утворюються одним словом më «більш»: më i madh — «більший», qyteti më i madh — «найбільше місто». Розрізнити їх допомагає оточення: se «ніж» — порівняння, означений іменник перед më — найвищий ступінь.

Займенники

Особові займенникиA1
Особові займенники: unë «я», ti «ти», ai «він», ajo «вона», ne «ми», ju «ви», ata «вони» (ч. р.), ato «вони» (ж. р.). Займенник-підмет зазвичай опускають — особу й так видно з дієслова: Jam mirë — «У мене все добре». Повні форми інших відмінків потрібні після прийменників і для виділення.
Короткі форми й дублювання додаткаA2
Короткі форми (trajtat e shkurtra) — ненаголошені займенники-додатки: më, të, e, i, na, ju, u. Вони стоять перед дієсловом: E di — «Я це знаю», Më pëlqen — «Мені подобається». Носії вживають їх постійно — навіть коли сам додаток уже є в реченні: E pashë Anën — «Я бачив Ану».
Злиті форми: ma, ta, ia, jua, uaA2
Коли в реченні дві короткі форми — «кому» і «що», — вони зливаються в одне слово: më + e = ma: Ma jep — «Дай мені це». Злита форма стоїть там само, де й коротка, — перед дієсловом.
Присвійні: im, yt, i tij, i sajA2
Присвійний займенник стоїть після означеного іменника й узгоджується з ним у роді, числі та відмінку: libri im — «моя книга», shtëpia ime — «мій дім», librat e mi — «мої книги». «Його» та «її» розрізняються за власником: i tij — «його», i saj — «її»; а артикль — за тим, що належить.
Вказівні: ky, kjo, ai, ajoA1
Ky «цей», kjo «ця», këta «ці» (ч. р.), këto «ці» (ж. р.) — про близьке; ai, ajo, ata, ato — про далеке: «той, та, ті». Це ті самі слова, що й «він, вона, вони». Іменник після них стоїть у неозначеній формі: ky libër — «ця книга».
Питальні слова: kush, çfarë, ciliA1
Питальне слово стоїть на початку, підмет — зазвичай після дієслова: Ku punon Ana? — «Де працює Ана?». Питання «так чи ні» часто починають з A: A flet shqip? — «Ти говориш албанською?».
Хтось, ніхто, будь-хто: dikush, askush, kushdoB1
Слова «хтось», «ніхто», «хто завгодно» утворюються від питальних: kush «хто» → dikush «хтось», askush «ніхто», kushdo «хто завгодно». Слова на as- вживаються разом із nuk, як українське «ніхто не»: Askush nuk erdhi — «Ніхто не прийшов».
Сам, себе, свій, один одного: vetë, vete, i vetB1
Схожі слова з різними значеннями: vetë «сам» (E bëra vetë — «Я зробив це сам»), veten «себе» (Kujdesu për veten! — «Бережи себе!»), i vet «свій» (Ana e do qytetin e vet — «Ана любить своє місто»). А «один одного» — njëri-tjetrin.
Мій батько, його мати, це моє: im atë, e ëma, i imiB1
У кількох назв родичів є особливі форми, де «чий» стоїть попереду: im atë — «мій батько», e ëma — «його (її) мати». А «мій» без іменника отримує артикль і закінчення: Ky libër është i imi — «Ця книга моя».

Прийменники

Де, куди, звідки: në, te, ngaA1
Три найуживаніші прийменники місця: në «у, на», te / tek «у, до» і nga «з, від». Після них іменник має різні форми: Jam nga Tirana, por jetoj në Vlorë — «Я з Тирани, але живу у Вльорі». Після nga і te — означена форма (Tirana), після në — зазвичай неозначена (Vlorë).
З, без, для: me, pa, përA2
Після me «з», pa «без» і për «для, про» іменник стоїть у знахідному відмінку. Означена форма чи неозначена — залежить від значення: me Anën — «з Аною», але me autobus — «автобусом».
Pranë, para, pas, gjatë: прийменники з відкладнимA2
Найбільша група прийменників вимагає відкладного відмінка: pranë shtëpisë — «поруч із домом», para mësimit — «перед уроком», pas punës — «після роботи». В означеній формі відкладний збігається з родовим і давальним: shtëpisë, mësimit, punës.
Час: në, më, para, pas, gjatëA2
Для днів тижня прийменник не потрібен: të hënën — «у понеділок». Для години, ранку й вечора, місяця й року — në, для дати — më, для «до», «після» і «під час» — para, pas, gjatë.
Прийменники за відмінкамиA2
Кожен прийменник вимагає свого відмінка. Груп три: з називним (nga, te), зі знахідним (në, me, për…) і найбільша — з відкладним (pranë, para, pas…). Тут — основні прийменники з прикладами.
Складені прийменники: për shkak të, në vend tëA2
Деякі прийменники складаються з кількох слів і закінчуються на të: për shkak të — «через», në vend të — «замість», me anë të — «за допомогою». Після них іменник стоїть у тій самій формі, що й у родовому відмінку: për shkak të shiut — «через дощ».

Дієслово

Як працює дієсловоA1
В албанській мові немає звичного інфінітива: у словнику дієслово стоїть у формі «я» теперішнього часу — punoj «я працюю», а перекладається як «працювати». Дієслово змінюється за особами й числами, а займенник-підмет зазвичай опускають: Punoj në Tiranë — «Я працюю в Тирані».
Jam і kam: бути й матиA1
Два головні дієслова мови. Jam «бути», на відміну від українського «є», не пропускають: Jam mjek — «Я лікар». Kam «мати» — це і «у мене є», і багато станів: Kam uri — «Я голодний».
Теперішній час: правильні дієсловаA1
Теперішній час — це і «зараз», і «зазвичай»: Punoj në Tiranë — «Я працюю в Тирані». Закінчення залежать від того, на що закінчується словникова форма: на -j, на приголосний чи на голосний.
Неправильні дієслова в теперішньому часіA2
Найуживаніші дієслова змінюють основу: flas — flet — flisni, dua — do, vij — vjen. Їх небагато, але вони звучать у кожній розмові — зручніше вивчити їх таблицею.
Заперечення і питання: nuk, s', mos, aA1
«Не» перед дієсловом — nuk або розмовне s': Nuk kuptoj — «Не розумію». У заборонах — mos: Mos fol! — «Не говори!». Питання «так чи ні» можна почати з a: A flet shqip? — «Ти говориш албанською?».
Майбутній час: do tëA2
Майбутній час = do të + дієслово в потрібній особі: do të punoj — «я працюватиму», do të vij — «я прийду». Do të не змінюється — змінюється лише дієслово.
Суб’юнктив: të + дієсловоA2
Замість інфінітива албанська мова використовує të і дієслово в потрібній особі — це суб’юнктив: Dua të blej bukë — «Я хочу купити хліба» (дослівно «хочу, щоб я купив»). Форми — ті самі, що й після do të в майбутньому часі.
Хочу, можу, треба: dua të, mund të, duhet tëA2
Три найуживаніші дієслова з të: dua të «хочу», mund të «можу», duhet të «треба, повинен». Після них — дієслово в потрібній особі: Dua të shkoj — «Я хочу піти», Mund të vish? — «Ти можеш прийти?», Duhet të punoj — «Мені треба працювати».
Наказовий спосібA2
Наказовий спосіб має форми для «ти» і «ви». Форма «ви» майже завжди збігається з теперішнім часом: punoni!, hapni!, flisni!. Форма «ти» зазвичай коротша: puno!, hap!, fol!.
Дієприкметник: punuar, hapur, pirëA2
Дієприкметник — третя головна форма дієслова після форми «я» та аориста (простого минулого часу): punoj — punova — punuar. Він не змінюється за особами і потрібен для перфекта (kam punuar — «я попрацював»), для прикметників (dera e hapur — «відчинені двері») і в зворотах із duke та pa.
Перфект: kam + дієприкметникA2
Перфект = kam у потрібній особі + дієприкметник: kam punuar, ke punuar, ka punuar. Він говорить про минуле, пов’язане з теперішнім: про результат або досвід.
Аорист: правильні дієсловаA2
Аорист — простий минулий час: дія відбулася й завершилася. Dje punova shumë — «Учора я багато працював», Bleva një biletë — «Я купив квиток». Українською його перекладають і доконаним видом («купив»), і недоконаним («працював»).
Аорист: неправильні дієсловаA2
У найуживаніших дієслів аорист треба просто вивчити: shoh — pashë «я побачив», them — thashë «я сказав», vij — erdha «я прийшов», ha — hëngra «я поїв». Зручно вчити трійкою форм: теперішній час — аорист — дієприкметник (shoh — pashë — parë).
Імперфект: punoja, isha, kishaA2
Імперфект — минулий час «у процесі»: що відбувалося, як було, що бувало зазвичай. Kur isha fëmijë, luaja çdo ditë — «Коли я був дитиною, я грався щодня». Isha «я був» і kisha «у мене було» — теж імперфект.
Аорист чи імперфектA2
Обидва часи — минулі, але дивляться на подію по-різному. Аорист — те, що відбулося й завершилося: Dje lexova një libër — «Учора я прочитав книгу». Імперфект — те, що відбувалося або бувало: Lexoja çdo mbrëmje — «Я читав щовечора».
Давноминулий час: kisha punuarB1
Давноминулий час описує дію, яка відбулася раніше за іншу подію в минулому: Kur arrita, treni kishte ikur — «Коли я прийшов, потяг уже пішов». Утворюється так само, як перфект, тільки замість kam — kisha: kisha punuar.
Зворотно-пасивні дієслова: lahem, u lavaA2
Дієслова на -hem і -em — зворотно-пасивні: lahem «миюся», quhem «мене звати», ulem «сідаю», takohem «зустрічаюся». Дія або спрямована на себе, або це пасивний стан: Dyqani hapet në orën tetë — «Магазин відчиняється о восьмій». Багато з них відповідають українським дієсловам на «-ся».
Умовний спосіб і «якщо»B1
Умовний спосіб (kushtore) — це «би»: do të + імперфект. Do të punoja — «я б працював», Do të doja një kafe — «Я б хотів кави». З його допомогою говорять ввічливо, а також про те, чого насправді немає.
Бажальний спосіб і адміратив: Paç fat!, qenkaB1
Ще два способи достатньо лише впізнавати. Бажальний спосіб (dëshirore) — у побажаннях: Paç fat! — «Удачі!». Адміратив (habitore), або спосіб подиву, — коли мовець здивований або щось для себе відкрив: Qenka ftohtë sot! — «А сьогодні, виявляється, холодно!».
Майбутнє: kam për të, «мабуть», do të kem bërëB1
Крім звичайного do të, у майбутнього часу є ще три звороти: kam për të + дієприкметник — «обов’язково, точно», do të jetë — «мабуть», do të kem bërë — «на той час уже зроблю». Основи — у темі «Майбутній час: do të».
Можливо, вже; напевно; треба було: mund të ketë ardhurB1
Щоб припустити, що щось уже сталося, після mund і duhet ставлять të ketë (або të jetë) + дієприкметник: Mund të ketë ardhur — «Можливо, він уже прийшов», Duhet të ketë ardhur — «Напевно, він уже прийшов». А про те, що треба було зробити, говорять із duhej.
Duke, pa, me të, për të: неособові формиB1
З маленьким словом попереду дієприкметник замінює цілу частину речення: duke qeshur — «сміючись», pa thënë — «не сказавши», me të mbaruar — «щойно закінчив», për të parë — «щоб подивитися». Особа й час у таких зворотах не змінюються — їх підказує головне дієслово (тема «Дієприкметник: punuar, hapur, pirë»).
Jo, nuk, mos: яке «не» і особливі значення mosB1
В албанській мові три «не»: jo — «ні» і «не» перед окремим словом, nuk (s') — перед дієсловом у звичайному реченні, mos — у заборонах і після të. А ще mos уміє пом’якшувати питання й виражати побоювання — і тоді воно нічого не заперечує.

Числівники

Числа від 0 до 100A1
Албанські числа утворюються просто: 11–19 — «один на десять» (njëmbëdhjetë), десятки — «три десятки» (tridhjetë), а складені з’єднуються через e «і»: njëzet e një — 21. Окремо запам’ятай 20 і 40: njëzet і dyzet.
Сотні, тисячі, роки й ціниA1
Сотні пишуться разом (dyqind — 200), тисячі — окремо (dy mijë — 2000). Між частинами числа ставлять e: dy mijë e njëzet e gjashtë — 2026.
Порядкові: i parë, i dytëA1
Порядкові числівники — це прикметники зі сполучним артиклем: i dytë — «другий», e dytë — «друга». Вони стоять після іменника: kati i dytë — «другий поверх», dita e parë — «перший день».
Котра година: Sa është ora?A1
Sa është ora? — «Котра година?». Відповідь: Ora është tre або Është ora tre — «Третя година». Хвилини після години додають через e «і», а до наступної години — через pa «без».
Дати, дні тижня, вікA1
Дні тижня й місяці пишуться з малої літери: e hënë — «понеділок», maj — «травень». У даті — кількісний числівник: Sot është pesë maj — «Сьогодні п’яте травня». Вік — із jam і vjeç: Jam tridhjetë vjeç — «Мені тридцять років».
Половина, відсотки, «обидва»: gjysmë, për qind, të dyA2
Крім звичайних чисел, потрібні слова для частин і кількості: gjysmë «половина», një çerek «чверть», dhjetë për qind «десять відсотків», dy herë «два рази», të dy «обидва».

Речення

Порядок слівA2
Звичайний порядок — як в українській: підмет, дієслово, додаток: Ana lexon një libër — «Ана читає книгу». Але він вільний: нове й важливе зазвичай ставлять у кінець, а займенник-підмет здебільшого опускають: Lexoj — «Я читаю».
Сполучники: dhe, por, apo, sepse, prandajA2
Сполучники поєднують слова й речення: dhe «і», por «але», ose та apo «або, чи», sepse «тому що», prandaj «тому». Вони не змінюються й майже завжди стоять так само, як в українській.
Що: se, që; непряма моваB1
«Що» після them «кажу», mendoj «думаю», di «знаю» — se або që: Mendoj se ke të drejtë — «Думаю, що ти маєш рацію». Так будують і непряму мову: Tha se ishte i lodhur — «Він сказав, що втомився».
Який: që та i ciliB1
«Який» — найчастіше незмінне që: Njeriu që erdhi është mjek — «Чоловік, який прийшов, — лікар». Книжне i cili змінюється за родом, числом і відмінком та обов’язкове після прийменників: shoku me të cilin punoj — «друг, з яким я працюю».
Коли, хоча, щоб: kur, megjithëse, që të, për tëB1
Складне речення збирають із частин за допомогою сполучників: kur «коли», para se të «перш ніж», pasi «після того як», megjithëse «хоча», që të і për të «щоб». У багатьох із них свої правила: після одних потрібне të, після інших — ні.
Як, ніби, ніж, а: si, sikur, sesa, ndërsaB1
Ці слова порівнюють і зіставляють цілі частини речення: si «як», sikur «ніби», sesa «ніж», ndërsa «а, тоді як». Найуживаніші сполучники — у темі «Сполучники: dhe, por, apo, sepse, prandaj».

Таблиці

Аорист — регулярний (минулий)

Простий доконаний минулий. Закінчення на прикладі punoj (працювати) та bëj (робити).

unëpunova
tipunove
ai/ajopunoi
nepunuam
jupunuat
ata/atopunuan
unëbëra
tibëre
ai/ajobëri
nebëmë
jubëtë
ata/atobënë
Докладніше: аорист правильних дієслів →

Аорист — неправильні (трійки)

Вчи в зв'язці: презенс → аорист → дієприкметник.

презенсаористдієприкметникпереклад
hahëngrangrënëїсти
bierashërënëпадати
vijerdhaardhurприходити
themthashëthënëказати
japdhashëdhënëдавати
shohpashëparëбачити
marrmoramarrëбрати
sjellsollasjellëприносити
kampatapasurмати
flefjetafjeturспати
duadeshadashurхотіти
lëlashëlënëзалишати
vëvuravënëкласти
heqhoqahequrзнімати
daldoladalëвиходити
⚠️ jam (бути): аорист qeshë у живому мовленні майже не вживається — кажуть isha (імперфект) або kam qenë (перфект). Дієприкметник qenë дуже частотний: si ke qenë? (як справи?).

Правильні дієприкметники — за групами

Як утворюється дієприкметник у правильних дієслів.

-uarдієслова на -oj
punoj → punuar працювати – обробленийmësoj → mësuar вчити – вивченийtakoj → takuar зустрічати – зустрінутийharroj → harruar забувати – забутийmendoj → menduar думати – обдуманийkërkoj → kërkuar шукати – шуканийshikoj → shikuar дивитися – переглянутийdëgjoj → dëgjuar слухати – почутийfilloj → filluar починати – початийmbaroj → mbaruar закінчувати – закінченийkujtoj → kujtuar згадувати – згаданийuroj → uruar вітати – привітанийlejoj → lejuar дозволяти – дозволенийlexoj → lexuar читати – прочитанийkontrolloj → kontrolluar перевіряти – перевіренийorganizoj → organizuar організовувати – організованийvizatoj → vizatuar малювати – намальованийpastroj → pastruar чистити – очищений
-rдієслова на -uaj / -yej
paguaj → paguar платити – оплаченийshkruaj → shkruar писати – написанийlyej → lyer мазати – намазанийthyej → thyer ламати – зламанийkryej → kryer виконувати – виконаний
-urоснова на приголосний
hap → hapur відкривати – відкритийmbyll → mbyllur закривати – закритийkap → kapur хапати – спійманийpjek → pjekur пекти – спеченийhedh → hedhur кидати – кинутийprek → prekur торкатися – торкнутийqep → qepur шити – зшитийndez → ndezur запалювати – запаленийshtyp → shtypur друкувати – надрукованийmbyt → mbytur топити – утопленийpërdor → përdorur використовувати – використанийnjoh → njohur знати – відомийmas → matur міряти – вимірянийshpreh → shprehur виражати – виражений
-rëголосний + j / односкладові
bëj → bërë робити – зробленийlaj → larë мити – помитийthaj → tharë сушити – висушенийfryj → fryrë дути – надутийpi → pirë пити – випитийndaj → ndarë ділити – розділенийfshij → fshirë витирати – витертий
-nëодноскладові на -ë
vë → vënë класти – покладенийzë → zënë займати – зайнятийlë → lënë залишати – залишенийnxë → nxënë засвоювати – засвоєний

Також частотні: ha→ngrënë, jap→dhënë, them→thënë, bie→rënë (див. «трійки» вище).

Докладніше: дієприкметник →

Сполучний артикль i / e / të / së

Стоїть перед прикметниками й словом у родовому. Форма залежить від роду, числа, відмінка й означеності іменника.

артикльколиприкладпереклад
iч. р., називний
djali i mirë
një djalë i mirë
гарний хлопчик
eж. р., називний
vajza e mirë
një vajzë e mirë
гарна дівчинка
eзнахідний і множина одразу після означеного іменника
djalin e mirë
vajzat e mira
гарного хлопчика
гарні дівчатка
tëмножина після jam і після неозначеного іменника
janë të mira
vajza të mira
(вони) гарні
гарні дівчатка
tëзнахідний після неозначеного іменника; родовий, давальний, відкладний
një djalë të mirë
djalit të mirë
гарного хлопчика
гарному хлопчикові
sëж. р., означений: родовий, давальний, відкладний
vajzës së mirë
гарній дівчинці
i / eродовий: за першим словом
libri i Anës
shtëpia e Anës
книга Ани
дім Ани

Частка të в dua të / duhet të — це інше (суб’юнктив), не плутай її з артиклем.

Повна таблиця за відмінками →

Короткі форми займенників

Стоять перед дієсловом. Носії вживають їх постійно — навіть разом із самим додатком: E pashë Anën — «Я бачив Ану».

—значенняприклад
eйого / її (знах.)
nuk e di
s'e di
ku e ke?
mëмені / мене
më pa
tëтобі / тебе
të pashë
naнам / нас
na pa
juвам / вас
ju falënderoj
iйому / їй (дав.)
i fola
iїх (знах.)
i pashë
uїм (дав.)
u thashë
Докладніше: короткі форми й дублювання →

Злиті форми (дав. + знах.)

«Кому» і «що» зливаються в одне слово. У ia, jua, ua одна форма і для «це», і для «їх».

—значенняприклад
maмені + його, її, це
ma solle
m'iмені + їх
m'i solle
taтобі + його, її, це
ta dhashë
t'iтобі + їх
t'i dhashë
iaйому / їй + це або їх
ia solla
na e · na iнам + це · нам + їх
na e solli
na i solli
juaвам + це або їх
jua dhashë
uaїм + це або їх
ua tregova
iuйому/їй/їм + u (зворотні дієслова, минулий)
iu duk
Докладніше: злиті форми →

Прийменники й відмінки

Який відмінок вимагає прийменник.

Знахідний (kallëzore)
meз, разом з
неозн.me një libër
озн.me librin
мн.me librat
nëу, на
неозн.në një shtëpi
озн.në shtëpinë
мн.në shtëpitë
përдля, за, про
неозн.për një fëmijë
озн.për fëmijën
мн.për fëmijët
mbiна, над
неозн.mbi një tavolinë
озн.mbi tavolinën
мн.mbi tavolinat
nënпід
неозн.nën një pemë
озн.nën pemën
мн.nën pemët
ndërсеред
ndër shokët
ndër të tjera
nëpërпо, крізь
неозн.nëpër një rrugë
озн.nëpër rrugën
мн.nëpër rrugët
paбез
неозн.pa sheqer
озн.pa shokun
мн.pa shokët
Називний (emërore)
ngaвід, з
неозн.nga një qytet
озн.nga qyteti
мн.nga qytetet
te (tek)у, до
неозн.te një mik
озн.te mjeku
мн.te prindërit
deri teдо, аж до
неозн.deri te një lumë
озн.deri te lumi
мн.deri te lumenjtë
Відкладний (rrjedhore)
prejз, від
неозн.prej një qyteti
озн.prej qytetit
мн.prej qyteteve
midisміж, серед
midis dy shtëpive
midis nesh
mesсеред, посеред
неозн.mes një pylli
озн.mes pyllit
мн.mes pyjeve
ndajщодо, до
ndaj fëmijëve
ndaj meje
kundërпроти
неозн.kundër një ligji
озн.kundër ligjit
мн.kundër ligjeve
sipasзгідно з
неозн.sipas një plani
озн.sipas planit
мн.sipas planeve
rrethнавколо, близько
неозн.rreth një problemi
озн.rreth problemit
мн.rreth problemeve
gjatëпротягом, вздовж
неозн.gjatë një dite
озн.gjatë ditës
мн.gjatë ditëve
pranëбіля, поряд з
неозн.pranë një shtëpie
озн.pranë shtëpisë
мн.pranë shtëpive
afërблизько, біля
неозн.afër një lumi
озн.afër lumit
мн.afër lumenjve
largдалеко від
неозн.larg një qyteti
озн.larg qytetit
мн.larg qyteteve
paraперед, до
неозн.para një ndërtese
озн.para ndërtesës
мн.para ndërtesave
pasпісля, за
неозн.pas një muri
озн.pas murit
мн.pas mureve
përparaперед, попереду
неозн.përpara një shtëpie
озн.përpara shtëpisë
мн.përpara shtëpive
përveçкрім, окрім
неозн.përveç një libri
озн.përveç librit
мн.përveç librave
brendaвсередині
неозн.brenda një kutie
озн.brenda kutisë
мн.brenda kutive
jashtëзовні, поза
неозн.jashtë një qyteti
озн.jashtë qytetit
мн.jashtë qyteteve
poshtëпід, внизу
неозн.poshtë një ure
озн.poshtë urës
мн.poshtë urave
Докладніше: прийменники за відмінками →